Прогнози курсу гривні на 2026 рік
Експерти прогнозують помірну девальвацію гривні відносно долара США у 2026 році. Середній обмінний курс долара очікується на рівні 43,2 гривні, з можливим зростанням до 44,4 гривні до кінця року. Ці оцінки базуються на аналізі дев'яти неурядових організацій, зібраних «Центром економічної стратегії».
У разі продовження військових дій протягом 2026 року, курс долара може досягти 44-45 гривень, за прогнозом Сергія Мамедова з «Глобус Банку». Без війни максимальний офіційний курс долара становив би 44 гривні. ICU очікує зростання курсу долара на 5% до 44,3 гривні, а Олександр Паращій з Concorde Capital прогнозує досягнення 44,8 гривні (+6% від початку року).
Курс євро також очікується на рівні 51-52 гривень у сценарії продовження війни, залишаючи стабільним відносно долара. Аналітики KSE Institute зазначають, що євро буде демонструвати більшу волатильність через міжнародні події, навіть за умови стабільності долара на глобальних ринках.
Роль НБУ у стабілізації курсу
Національний банк України (НБУ) здійснює валютні інтервенції для стримування різких коливань курсу, використовуючи міжнародні резерви. У травні 2026 року резерви скоротилися на 5,2% до 45,7 млрд доларів, з яких 3,2 млрд було використано для підтримки гривні. Фінансування від ЄС забезпечує стабільність резервів, дозволяючи уникати різких девальвацій.
Вплив зовнішнього фінансування та війни
Залежність від іноземної допомоги впливає на валютний ринок: у 2025 році Україна отримала 52,4 млрд доларів, а нова програма МВФ на 8,2 млрд забезпечує додаткову підтримку. Війна збільшує торговельний дефіцит через імпорт озброєнь та енергетичного обладнання, що створює додатковий тиск на курс долара.
Світові економічні тенденції
Зниження курсу долара на міжнародному ринку через торговельну політику США та очікуване зниження ставки ФРС не вплине на український ринок, де курс визначається внутрішніми факторами. Натомість зміцнення євро на глобальних ринках буде сприяти його зростанню в Україні.
Економічні показники та сценарії розвитку
Війна викликає фізичні пошкодження економіки, що послаблює гривню. Російські атаки на енергетичну інфраструктуру призводять до перебоїв у постачанні електроенергії, що негативно впливає на виробництво. Механізм CBAM та зростання транспортних витрат створюють додаткові виклики для експорту, поглиблюючи торговельний дефіцит.